Продовжуємо ділитися з вами враженнями учасників Відбіркової комісії та Журі від оцінювання робіт цьогорічного конкурсу «Честь Професії 2023».
Продовжуємо ділитися з вами враженнями учасників Відбіркової комісії та Журі від оцінювання робіт цьогорічного конкурсу «Честь Професії 2023».
«Я знімаю капелюха перед усіма колегами, які висвітлюють війну, особливо «в полях». Тому що робити це у власній країні - неймовірно важко і з професійної, і з людської точки зору.
Наша країна проходить через болісні події і множинну травму. Журналісти доносять цю правдиву і болючу інформацію до суспільства та бачить набагато більше, ніж потім потрапляє в медіа. В конкурсі «Честь професії» я відбирала роботи в категорії «Найкраща публіцистика», і там було багато сильних, глибоких журналістських творів, які підважували значущі суспільні теми, показували глибину проблем на прикладі історії однієї людини.
Ці роботи завжди залишають глибокий слід і спонукають ще більше рефлексувати над прочитаним та побаченим. Я вважаю, що українські медіа ще до повномасштабної війни сильно еволюціонували, виробили власний голос, стиль і подачу. Зараз було б дуже круто донести до міжнародної аудиторії найкращі зразки роботи українських журналістів, які пропускають травму війни крізь професійну і особисту призму. Я вважаю, що якби найкращі твори, подані на конкурс, були видані книгою українською і англійською мовами - це було б дуже корисно і для нашого суспільства, і для світової спільноти».
«Мені сподобалося, що значна частка матеріалів надійшла саме з регіонів. І вони - про українських героїв сьогодення, які на фронті і в тилу боронять країну. При цьому журналісти не обходили складних тем, розбиралися в деталях і ставили гострі запитання.
Чимало інтерв’ю з свідками подій, що важливо для документування історії. Хочу відзначити певну делікатність ведення бесід і дотримання репортерами етичних стандартів. Особливо виокремив би ґрунтовні портретні інтерв’ю.
У багатьох матеріалах, поданих на конкурс, йшла мова про складні теми, світоглядні речі, взаємодопомогу, участь кожного в відстоюванні свободи, українську ідентичність і перспективу, відповідальність інтелектуалів, важливість українських наративів, місце України та українців в світі. Також, чи не вперше, я виділив кілька дуже вдалих технік ведення інтерв’ю і значущих заголовків.
Були розмови, які мене вразили своєю глибиною і професійною майстерністю. На мій погляд, не зважаючи на воєнні виклики, наша журналістика має дуже «людське» обличчя».
«Маю цілком позитивні враження від прочитаних, прослуханих та переглянутих мною 60 робіт. Насамперед, тому, що вони цілком відображали зміни в порядку денному всієї країни.
Майже не було тем, які я би назвала дріб'язковими. Натомість траплялися несподівані кути зору на проблеми. Незалежні медіа показують себе здатними заповнювати лакуни в інформаційних потребах громадян навіть в умовах повномасштабної війни. І те, що в них є така можливість, - прояв прагнення до свободи слова як однієї з цінностей, за які ми всі зараз боремося».
«Цього року матеріали у конкурсній номінації «Найкраща аналітика» були доволі різноманітними. Журналісти досліджували, пояснювали походження фейків, розбирали приклади дезінформації і те, як пропаганда діяла в інших війнах, приділяли увагу колаборантам.Декілька публікацій стосувалися ситуації з діяльністю УПЦ (МП), дуже важливі статті були про екологічні наслідки бойових дій в Україні.
Також активно висвітлюються теми щодо ВПО, повернення полонених, постачання Україні зброї, санкції проти Росії та багато іншого.Але деякі недоліки лишаються від конкурсу до конкурсу. Наприклад, публікація уявляє собою ґрунтовний аналітичний звіт, зроблений на підставі документів, попередніх заяв фігурантів статті у медіа. Але вона не містить коментарі експертів, часто тільки описує проблему чи ситуацію, не даючи варіантів розв’язання проблеми, можливі алгоритми подальших дій.Тобто важливих елементів, які би перетворювали звіт на журналістський матеріал. Те саме стосується і деяких розслідувань: вони якісно проведені, переконливі, проте тільки показують, хто чи що і з чим пов’язано, описують хронологію подій, і це все. На мій погляд, найбільш цінними для аудиторії є матеріали, в яких показані масштаб проблеми чи явища, пояснені причини, є інформація щодо того, як мають працювати ті чи інші механізми, закони (або чому не працюють у дійсності), представлені різні думки героїв і коментарі експертів, які говорять не тільки про витоки проблеми, а й розповідають, що можна змінити, яким чином, які практики існують у світі».
«Майже всі матеріали, подані у номінацію «Найкраще інтерв’ю», як і торік, стосуються війни. Але, якщо тоді змістом публікацій найчастіше був опис жахів нових для українців реалій, то цьогоріч частіше йшлось про осмислення цього досвіду і оптимальні реакції на нього.
Журналісти вели ґрунтовні розмови з письменниками, кінорежисерами, енергетиками, вчителями, істориками - читати (або дивитись) це було цікаво, як фахівцю й корисно - як просто українцю. Також відзначив для себе кілька робіт локальних видань про окремі воєнні операції чи бойовий шлях українських бійців. Журналісти цих медіа нерідко знайомі з героями матеріалів уже багато років, із різних боків знають їх та їхні місця роботи. Цей факт, природний для невеликих міст, дозволив медійникам зробити глибші матеріали, ніж це вийшло б у приїжджих журналістів «великих» ЗМІ».
Більше інформації про цьогорічний конкурс та правила подачі шукайте тут: https://journalismaward.in.ua/news.
З матеріалами переможців конкурсу за 2022 рік можна ознайомитися за посиланням: bit.ly/3kCzArA.
Склад Відбіркової комісії та членів Журі 2023 року доступний ось тут: bit.ly/3J0LYem.
Загальнонаціональний Конкурс професійної журналістики «Честь Професії 2023» став можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews.
Інна Мельникова, керівниця проєктів Національної асоціації медіа
+38 (097) 80 90 661/ +38 (044) 254 55 56
www.nam.org.ua