Несподівані ракурси, сильні герої та історії – таким цьогоріч для Відбіркової комісії запам’яталася номінація «Найкраща публіцистика». 

• Павло Мірошниченко, радіожурналіст, доцент кафедри журналістики Запорізького національного університету

«Було багато гарних і майстерно розказаних історій, у яких авторам і авторкам вдалося яскраво розкрити тему й героїв та продемонструвати особливий і несподіваний погляд. Окремо відзначу дотримання професійних стандартів: автори конкурсних матеріалів поважають їх. Резонансних і унікальних на 100% – було небагато. І цього року в мене знову з'явилися фаворити, за долею яких буде цікаво стежити».

• Наталія Зворигіна, головна редакторка газети “Запорізька правда”, членкиня правління ЗОО НСЖУ, відповідальна секретар Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова

«Дуже багато якісних матеріалів, але більша частина може розглядатися в інших номінаціях – розслідування, репортажі, розширені інформації тощо. Бо вони – суто журналістські, але не є публіцистичними. Номінація «Найкращий публіцистичний матеріал» передбачає залученість автора. На відміну від публікаціцї інформаційного жанру, де автор має бути «невидимим», у публіцистиці журналіст стає співрозмовником. Жанр публіцистики допускає наявність оціночних суджень, роздумів, авторського «Я» або «Ми» (як представників спільноти). Задача такого матеріалу не просто поінформувати, а переконати, закликати до дії або викликати резонанс. Публіцистика завжди працює з темами, що мають високу суспільну значущість: війна, корупція, цивільна ідентичність, культура. Водночас матеріал не лише описує подію, а аналізує її причини та можливі наслідки для соціуму. Публіцистичний текст апелює одночасно до розуму (факти, цифри, докази) та до почуттів (метафори, епітети, іронія). Саме такі ознаки я відмічала у роботах, які отримали мою найвищу оцінку. Шкода, що багато інших дуже потужних журналістських робіт змушена була відхилити через те, що вони не відповідали зазначеним засадам номінації. Допускаю, що їх автори просто не працюють із публіцистикою».

• Альона Романюк, медіаекспертка, засновниця антифейкового проєкту «НотаЄнота», викладачка КНУ ім. Т. Шевченка та НаУКМА

«Роботи в номінації дуже різні – і це, мабуть, найточніша характеристика добірки. Є матеріали справді професійні: з чітко вираженою авторською позицією, відчуттям мови і розумінням жанру. Такі, що разом з автором чи авторкою ти проходиш весь шлях, всі переживання і усвідомлення. Водночас значна частина поданих робіт – це експлейнери і огляди, що не зовсім належить до публіцистики і суттєво ускладнює процес оцінювання. Окремо хочу зупинитися на етичному аспекті. Кілька публікацій містили відверті сцени жорстокості без жодного попередження для аудиторії. Натомість в інших матеріалах таке попередження було. Саме такий підхід поваги до аудиторії у висвітленні складних тем слід заохочувати і поширювати серед професійної спільноти».

Цьогоріч у номінацію «Найкраща публіцистика» ми отримали 121 матеріал. Дякуємо всім, хто подав свої роботи!

Попереду – рішення Журі та шорт-лист фіналістів.
До зв’язку!

Інна Мельникова, керівниця проєктів Національної асоціації медіа