Для когось – це можливість привернути увагу громадськості до свого матеріалу, для когось – бажання отримати схвалення журналістської спільноти, або ж – підсвітити важливу проблему в суспільстві. У кожного поданого матеріалу – своя мотивація.
До вашої уваги – кілька мотивацій цьогорічних учасників конкурсу!
«Повномасштабна війна відкрила світу тисячі дивовижних українців, які захоплюють своєю сміливістю, силою духу, відданістю Батьківщині. Військовослужбовці, які стали на захист України, цивільні, які пройшли окупацію і не зрадили собі, колишні полонені, яким вдалося пронести свої цінності через російські в’язниці і тортури - їхні історії війни від початку російського вторгнення ми розповідаємо на ресурсах Радіо Свобода. Серед героїв моїх матеріалів Неля Шастун, мати двох синів - бійців «Азову», які захищати Маріуполь на початку повномасштабного вторгнення. У боях за місто загинув старший Ігор. Його тіло ексгумував батько, який перейшов на бік «ДНР».
Вже після кремації Неля забрала урну з прахом сина додому і спала поруч із нею кілька тижнів. В той час молодший син був у російському полоні. Історія матері українських військових зібрала 400 тисяч переглядів у YouTube. Нині подаю цей матеріал на конкурс «Честь професії» щоб отримати професійний фідбек про свою роботу від журі та медіаекспертів, адже фахова оцінка мотивує вдосконалюватися та визначити орієнтири у своїй подальшій журналістській діяльності».
«Основна мотивація - розвиток та впізнаваність регіональних ЗМІ, визнання робіт на професійних конкурсах не тільки відомих журналістів та медійників. Дуже хочеться, щоби про регіональні ЗМІ пам'ятали, особливо зараз і особливо про тих, хто працює у прифронтових регіонах».
«Лікарня імені Мечникова у Дніпрі уже десятий рік поспіль приймає поранених з війни. Найчастіше в лікарню потрапляють найважчі пацієнти з найгіршими травмами. Досвід лікарів, які тут працюють унікальний — коли до них приїжджають працювати іноземні колеги, не вони вчать медиків з Мечникова, а медики з Мечникова вчать їх.
Однак лікарі свідомі — всі пацієнти, які потрапляють в лікарню Мечникова, матимуть інвалідність, а все, що вони можуть зробити — зменшити ризики, а часто просто не дати пацієнту померти. Я подаю на конкурс репортаж з лікарні Мечникова, бо для мене особисто — це один з найважливіших текстів.
Я памʼятаю медсестер, які навіть не вважають, що роблять щось важливе, операційні, де лікарі боряться за кожну судину і сухожилля, щоб уберегти кінцівки поранених, самих поранених, яких привозять на швидких з польових госпіталів, часто ще з окопним брудом на черевиках. Лікарня імені Мечникова — це окремий світ, але водночас — це маленька шпарина, через яку можна побачити велетенську ціну, яку платять військові на війні».
«Я щороку спонукаю себе і колег подаватись на "Честь професії", бо мені важливо, аби робота регіональних журналістів теж була представлена. Сподіваюсь, що коли більше журналістів з регіонів буде подаватись на конкурс, то згодом це сприяє тому, аби були окремі виділені номінації для медіа з регіонів, адже ми теж робимо багато важливого. Хотілось, щоб у майбутньому текстові формати з регіонів не змагались із відеоформатами, щоб не порівнювали тексти регіонального журналіста і текст про регіон у національному медіа».
«Я працюю журналістом та продюсером закордоних ЗМІ вже 10 років. Більшість часу я працюю на лінії фронту. Спочатку це був лише Донбас, а зараз вся Україна. Дуже рідко я стою в кадрі, але без мене не зможуть бути реалізовані жодні розслідування чи репортажі. Цей матеріал про викрадених українських дітей був одним з перших серед закордонних медіа. Ми вже отримали кілька престижних закордонних нагород, проте хотілося б щоб і в Україні його помітили».
«Відбудова України попри те, що триває війна, на часі. Висвітлення підходів до відбудови, які вже були застосовані в інших країнах, але могли б бути корисними українцям тут і зараз — один зі способів покращити розуміння процесів відновлення в Україні. Цей матеріал, написаний після підриву росіянами Каховської ГЕС, коли стало зрозуміло, які наслідки це за собою понесе для регіону — власне, про те, як досвід інших може допомогти із різними аспектами відновлення Херсона і Херсонщини.
Долучаючись до конкурсу «Честь професії», керуюся бажанням бути «включеною» в медійну спільноту та бути частиною загального дискурсу про відбудову. Крім того, сподіваюся, що підхід журналістики рішень буде оцінений як в контексті висвітлення відновлення, так і загалом як помічний підхід у журналістики в Україні сьогодні, що є ефективним і на часі».
Загальнонаціональний Конкурс професійної журналістики «Честь Професії 2024» став можливим завдяки фінансовій підтримці Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida) та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews.
Інна Мельникова, керівниця проєктів Національної асоціації медіа
+38 (097) 80 90 661/ +38 (044) 254 55 56