«Честь професії» - це історія не тільки про конкурс професійної журналістики, а й про еволюцію. Спочатку ви учасник конкурсу, згодом – фіналіст, а потім вашу професійність визнають колеги, і ви вже оцінюєте роботи інших.

Конкурс має чимало успішних історій, коли переможці конкурсу з часом ставали учасниками Відбіркової комісії чи Журі завдяки своїй професійності та об’єктивності. Їхня оцінка для журналістської спільноти значима, а отже – до їхньої думки прислухаються, їм довіряють.

Для хорошого журналіста не важлива ні назва медіа, в якому він чи вона працює, ні місце проживання, ні посада. Важливо лише бути професійним, принциповим, чесним із собою. Під час оголошення короткого списку фіналістів конкурсу «Честь професії» 2020 року Зоя Казанжи, журналістка, письменниця і членкиня Журі, зазначила, що усі журналісти, незалежно від того, чи вони регіональні, чи національні, повинні конкурувати на загальному ринку. Вона вважає, що завжди треба прагнути більшого і вищого: «Зараз мережа дозволяє розмивати кордони. Якщо матеріал зроблений правильно, цікаво і справді викликає інтерес, то він не може бути непоміченим».

Дійсно, якщо матеріал зроблений професійно, відповідає журналістським стандартам та етичним нормам, то немає значення, чи його автор регіональний журналіст, чи національний. Яскравий приклад – історія регіональних журналістів Олександри Губицької, Наталки Онисько та Ярослава Чепурного. Кілька років тому їхні роботи стали переможцями спеціального призу «Найкращий матеріал локального медіа». А вже цього року Олександра та Наталка входять у склад Відбіркової комісії, а Ярослав – у Журі.

У 2019 році миколаївський журналіст Ярослав Чепурний з матеріалом «Великий улов» отримав спеціальний приз  у номінації «Найкраще подання резонансного матеріалу» на локальну тематику.

«Стати переможцем конкурсу – велика честь. Потрапити до складу журі конкурсу - честь не менша, а відповідальність ще більша. Я був неабияк здивований, коли дізнався, що мене було обрано до складу журі конкурсу, тому ретельно підійшов до процесу оцінювання», - розповів Ярослав Чепурний.  Свою перемогу у конкурсі він вважає своєрідним визнанням професійної досконалості журналіста й перевіркою у тесті на професійну придатність. Він переконаний, що на конкурсі не може бути випадкових людей, адже «Честь професії» відрізняється від інших журналістських конкурсів своїми високими професійними стандартами.

Львівські журналістки Олександра Губицька та Наталка Онисько у 2018 році отримали спецприз у номінації «Найкраще подання резонансного матеріалу» на локальну тематику за матеріал «Патріоти із піхоти».

«Для мене честь не лише отримати нагороду в такому конкурсі, а й обирати найкращі матеріали. Цього року мені запропонували увійти до Відбіркової комісії, і я одразу погодилась. Які мої відчуття? Це цікавий досвід – подивитись на конкурс з середини, на цю «таємну» кухню, і як сприймаєш роботи конкурсантів, коли тобі потрібно їх оцінити – чи достойні вони перемоги, чи ні», - поділилася своїми думками Олександра Губицька. Членкиня Відбіркової комісії цьогорічного конкурсу розповіла, що подивилася на свої роботи, які надсилала на конкурс в попередні роки, вже іншими очима.

На конкурсі «Честь професії» немає «регіональних» та «національних» журналістів.  І шанси отримати омріяну стелу переможця конкурсу в усіх рівні.

Пресслужба "Честі Професії"