«Честь професії» - це історія не тільки про конкурс професійної журналістики, а й про еволюцію. Спочатку ви учасник конкурсу, згодом – фіналіст, а потім вашу професійність визнають колеги, і ви вже оцінюєте роботи інших.
Конкурс має чимало успішних історій, коли переможці конкурсу з часом ставали учасниками Відбіркової комісії чи Журі завдяки своїй професійності та об’єктивності. Їхня оцінка для журналістської спільноти значима, а отже – до їхньої думки прислухаються, їм довіряють.
Для хорошого журналіста не важлива ні назва медіа, в якому він чи вона працює, ні місце проживання, ні посада. Важливо лише бути професійним, принциповим, чесним із собою. Під час оголошення короткого списку фіналістів конкурсу «Честь професії» 2020 року Зоя Казанжи, журналістка, письменниця і членкиня Журі, зазначила, що усі журналісти, незалежно від того, чи вони регіональні, чи національні, повинні конкурувати на загальному ринку. Вона вважає, що завжди треба прагнути більшого і вищого: «Зараз мережа дозволяє розмивати кордони. Якщо матеріал зроблений правильно, цікаво і справді викликає інтерес, то він не може бути непоміченим».
Дійсно, якщо матеріал зроблений професійно, відповідає журналістським стандартам та етичним нормам, то немає значення, чи його автор регіональний журналіст, чи національний. Яскравий приклад – історія регіональних журналістів Олександри Губицької, Наталки Онисько та Ярослава Чепурного. Кілька років тому їхні роботи стали переможцями спеціального призу «Найкращий матеріал локального медіа». А вже цього року Олександра та Наталка входять у склад Відбіркової комісії, а Ярослав – у Журі.